Опис Антихот Антіхот Antihot Енергомакс (аналог Бемитил, Біметил)

Антихот Антіхот Antihot Енергомакс

Антихот – підвищує фізичну працездатність, психо-емоційну стійкість, опірність організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища, у тому числі до впливу кліматичних параметрів, сприяє прискоренню відновлювальних процесів. Дія продукту Антихот полягає в стимуляції біосинтезу білка в печінці, нирках, тонкому кишечнику і, щонайменше, в скелетних м’язах, серці, головному мозку. Основну масу новостворених білків складають білки – ферменти глюконеогенезу. Цим пояснюється швидкий ресинтез глюкози з піровиноградної та молочної кислот, гліцеролу та амінокислот, що призводить до зменшення ступеня ацидозу, лактацидемії, зниження кисневого боргу та швидкої нормалізації аеробної продуктивності клітин після фізичних навантажень максимальної інтенсивності. “Антихот” застосовують для підвищення фізичної працездатності, витривалості та швидкісно-силових здібностей у спортсменів, поліпшення функціонального стану та самопочуття при багатоденних тривалих навантаженнях, з метою екстреної реабілітації, а також у період перед фізичними навантаженнями та з метою підвищення ефекту тренованості. Аналог Беметил, Биметил, БЕМ, БЄМ

Рекомендований для прийому спортсменам, що спеціалізуються на видах спорту з переважним проявом витривалості та швидкісно-силових здібностей.

Ефективний у підготовчому періоді з метою підготовки організму до сприйняття інтенсивних фізичних навантажень, базовому періоді для адаптації до інтенсивних фізичних навантажень, при виведенні на максимальні обсяги загальної та спеціальної роботи, для зменшення негативного впливу інтенсивних фізичних навантажень , профілактики перетренованості

У передзмагальному періоді рекомендований для виведення фізіологічних можливостей спортсменів у фазу суперкомпенсації та утримання її у змагальному періоді. Особливо ефективний для спортсменів, які займаються такими видами спорту: єдиноборства, метання молота та диска, штовхання ядра, академічне веслування, велоспорт, спортивна ходьба, біг на середні та довгі дистанції, важка атлетика, ігрові види спорту.

Препарат підвищує фізичну витривалість людини, особливо в умовах гіпертермії та підвищеної вологості, покращує функціональний стан та самопочуття при виснажливій діяльності. “Антихот” активує процеси відновлення працездатності після граничних навантажень та прискорює процеси адаптації до навантажень.

Спосіб застосування та дозування “Антихот”: під час або після їди по 1 капсулі 2-3 рази на день. Максимальна добова доза – 3 капсули. Для досягнення оптимального ефекту прийом слід здійснювати курсом до 1 місяця циклами за вищевказаною схемою. Побічні ефекти не виявлено. Особливості застосування: у процесі прийому “Антихот”, особливо на тлі тренувань, рекомендується вживати їжу, багату на вуглеводи, а також приймати амінокислотні суміші, що містять амінокислоти з розгалуженим ланцюгом.

Глюконеогенез, що проходить в здебільшого в печінці та корі нирок, є ресинтез вуглеводів з продуктів їх розпаду (лактату та пірувату), а також з деяких амінокислот (насамперед, аланіну та глутаміну) та гліцеролу. При фізичному навантаженні роль глюконеогенезу полягає також у утилізації продукованої молочної кислоти – одного з головних факторів, що знижують працездатність. Цей процес пов’язаний і з глюкозолактатним циклом (циклом Корі) та з глюкозоаланіновим циклом. Останній сприяє нейтралізації та виведенню не тільки лактату, але й азотистих продуктів розпаду (аміаку тощо). Глюконеогенез, таким чином, робить великий, а часто вирішальний внесок у підтримання фізичної працездатності: у ході глюконеогенезу утилізуються метаболіти, що утворюються при фізичній діяльності і негативно впливають на працездатність (лактат); одночасно відновлюються дуже обмежені запаси вуглеводів в організмі, які є обов’язковими, а при інтенсивних м’язових навантаженнях – основним джерелом енергії. Глюконеогенез у тісному поєднанні з глюкозоаланіновим циклом та реакціями обміну глутаміну виконує й інші функції, важливі для підтримки працездатності (зменшення утворення лактату та аміаку у м’язах, утилізація та виведення з організму азотистих продуктів розпаду, виведення водневих іонів). Активація глюконеогенезу бемитилом спостерігається як під час фізичної діяльності, і у період відновлення. Це і становить, згідно з численними експериментальними даними, головна ланка в механізмі підвищення препаратом працездатності.

Безпосередня анаболічна дія бемитилу на м’язову тканину виражена слабо, проте препарат володієдає сильним опосередкованим дією, оскільки дозволяє різко збільшити навантаження, які дають саме такий ефект. Під дією бемітілу підвищується вміст глікогену в м’язах, печінці та серці. Зростає ефективність тканинного дихання.

Бемітил, таким чином, є анаболіком непрямої дії.

У медицині бемитил застосовується при хронічній гіпоксії різного походження (особливо при спортивній підготовці, під час високих фізичних навантажень та інших екстремальних впливів, а також після них для прискорення відновлювальних процесів), при психічній астенії будь-якого генезу, для реабілітації хворих, що перенесли гострий гепатит (швидше відновлюється маса печінки, зменшується вираженість і тривалість порушень її функцій) або променеву хворобу, для лікування нервово-м’язових захворювань (прогресуюча міодистрофія, вторинні міопатії та ін.), вестибулярних розладів, епілепсії (призначають тільки в комплексі з протиепілептичними засобами), рецидивуючого бешихи в опалення.

Протипоказання

Гіперчутливість, гіпоглікемія, виражені порушення функції печінки, вагітність, період лактації, епілепсія, артеріальна гіпертензія, глаукома, ішемічна хвороба серця, аритмії.

Побічні дії

Неприємні відчуття в ділянці шлунка та печінки, рідко – нудота, блювання, алергічні реакції (гіперемія шкіри обличчя, риніт, головний біль). У таких випадках необхідно зменшити дозу або припинити прийом.

Передозування

Симптоми – підвищена збудливість, порушення нічного сну. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, при необхідності – симптоматична терапія, слід зменшити дозу або припинити прийом препарату.

Спосіб застосування та дози

Всередину після їди по 0,25 г 2 рази на день. При необхідності добову дозу збільшують до 0,75 г (0,5 г вранці та 0,25 г після обіду), особам з великою масою тіла (понад 80 кг) – до 1 г (по 0,5 г 2 рази на день). Курс лікування – 5 днів, перерва між курсами 2 дні (щоб уникнути кумуляції препарату). Кількість курсів залежить від лікувального ефекту і в середньому становить 2-3 (рідше 1 або 4-6) курсу. Для підвищення працездатності в екстремальних умовах приймають за 40-60 хв до подальшого навантаження у дозі 0,5-0,75 г. При продовженні роботи – повторний прийом через 6-8 годин у дозі 0,25 г. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 1,5 г, наступної доби – 1 г. Для підтримки високого рівня працездатності протягом тривалого часу (кілька тижнів) та для активації адаптаційних процесів призначають за схемою: 5-денні курси прийому з 2-денними перервами, у дозі 0,25 г 2 рази на день. При вираженому порушенні функції печінки (гострий вірусний гепатит, цироз, токсичні ураження печінки) зменшують дозу.